Математика про кохання

уривок з "Кіберіади" Станіслава Лема 

Кляпавцій думав, думав, нарешті, наморщивши лоба, сказав:

— Гаразд. Нехай буде про кохання і смерть, але щоб усе це мовою вищої математики, а саме алгебри тензорів. Може бути також вища топологія й аналіз. І при цьому еротично сильне, навіть зухвале, до того ж у кібернетичних сферах.

— Ти, певне, з глузду з'їхав! Математика про кохання? Ні, в тебе не все гаразд з головою,— почав Трурль. Але й він, і Кляпавцій раптом замовкли, бо Електрибалт почав декламувати:

 Несмілий кібернетик-екстреміст
Не знав, чи є кохання, чи нема.
Та по натурі був він оптиміст,
Програмував, моделював, і недарма…

Де не глянь, лапласьянці з вечора до ранку
І векторні орти з ранку і до темна!
Ближче, контрзображення! Уже час буремно
Стиснути кохану в обіймах на ґанку!

Сни в кінці листопада несподівано і незримо
перетнуть кордони дійсності і покорять
мого існування пустельні сумні простори
в гирлі холоду, де осінь впадає в зиму.
Ера їх панування почнеться словом,
втомлено, упівголосу вимовленим тобою.
Не противлячись буде дійсність складати зброю,
і я уперше побачу цей ландшафт кольоровим.

(с) Галина Петросаняк

"Осень пришла!" -
Шепчет холодный ветер
У окна спальни.

(c)Мацуо Басе 

Коли є зірки і море
то цього вже майже достатньо
для щастя

(с) Анна Середа

Ваш такий наївний погляд
І широкий сукні викот
Так настроїли поета
На високий лад ліричний,

Що я міг би дуже довго
(І півголосом, звичайно)
Говорити про велику
Душ спорідненість прекрасну,

Про Любов і про Страждання
(Все з великих літер, прошу),
Тут до речі натякнувши
На цинизм часів останніх!

Ах, я міг би дуже щиро
Говорити про ці речі,
Коли б нудно не було нам
Вже затверджене твердити!

Тим-то, з виглядом чекання,
Тільки мовчки я дивився
У наївні Ваші очі,
На широкий сукні викот.

(c) Євген Плужник