Математика про кохання
уривок з "Кіберіади" Станіслава ЛемаКляпавцій думав, думав, нарешті, наморщивши лоба, сказав:
— Гаразд. Нехай буде про кохання і смерть, але щоб усе це мовою вищої математики, а саме алгебри тензорів. Може бути також вища топологія й аналіз. І при цьому еротично сильне, навіть зухвале, до того ж у кібернетичних сферах.
— Ти, певне, з глузду з'їхав! Математика про кохання? Ні, в тебе не все гаразд з головою,— почав Трурль. Але й він, і Кляпавцій раптом замовкли, бо Електрибалт почав декламувати:
Несмілий кібернетик-екстреміст
Не знав, чи є кохання, чи нема.
Та по натурі був він оптиміст,
Програмував, моделював, і недарма…
Де не глянь, лапласьянці з вечора до ранку
І векторні орти з ранку і до темна!
Ближче, контрзображення! Уже час буремно
Стиснути кохану в обіймах на ґанку!